Перевірка гіпотези

Серед різних способів і прийомів, до яких вдається слідчий для спростування версій, особливе значення має емпірична перевірка цікавлять суд та слідство обставин у вигляді тяжкого чи судового експерименту. Практика дає численні приклади, коли, відтворюючи обстановку події, встановлюють неможливість спостерігати певну подію з того місця, про яке говорить свідок, неможливість чути розмову через двері або стіну або чути постріл. У таких випадках доводиться хибність показань свідка або обвинуваченого і відповідно спростовується версія, що спирається на показання.

Послідовне спростування в процесі перевірки спочатку висунутих, але виявилися неспроможними версій протікає методом виключення в формі заперечливо-стверджувального модусу розділово-категоричного умовиводу:

Н1 V Н2 V Н3, ¬Н1, ¬Н2
—————————————
Н3

Відкидаючи за методом виключення помилкові версії, звужують коло можливих пояснень і наближаються до виявлення справжньої причини злочину.

(2) Підтвердження версії. Гіпотеза чи версія (Н) підтверджується, якщо виведені з неї наслідки (S) співпадають з новими виявленими фактами. Чим більше таких збігів і чим різноманітніше наслідок, тим імовірніше гіпотеза. Якщо ймовірність вихідної гіпотези виразити зірочкою, то будучи підтвердженою, вона стає більш ймовірною:

Н*→ S, S
——————
H**

Дедуктивне виведення з гіпотези слідства S1, S2, ..., Sn випливають з неї з логічною необхідністю. Однак реальне виявлення кожного з них - це очікування, яке розцінюється в термінах ймовірності. При цьому ймовірність кожного наслідку повинна бути вище ймовірності самої гіпотези Р(S)>Р(Н), бо тільки в такому разі можна підвищити першопочаткову ймовірність гіпотези, виявивши її наслідки. І справді, недоцільно виводити з гіпотези слідства, ймовірність яких дорівнює ймовірності самої гіпотези, коли P(S)=Р(Н). Підтвердження таких наслідків ніяк не впливає на ймовірність значення гіпотези. Ще менш раціонально виводити наслідки ймовірність яких нижча ймовірності самої гіпотези Р(S)<Р(Н), бо більш ймовірне не можна підтвердити менш імовірним. Нічого не дають для підтвердження гіпотези слідства, ймовірність яких дорівнює 1, тобто P(S)=1. Ці наслідки відомі (достовірне знання) незалежно від гіпотези і до її виникнення.

Імовірнісний підхід до питання про підтвердження гіпотези шляхом підтвердження випливають з неї наслідків, що має важливе евристичне значення для судово-слідчої практики, оскільки показує принципову тенденцію підвищення імовірнісного значення гіпотез. Разом з тим, хоч би якою вірогідною була судова, слідча або оперативна версія, вона не може служити основою для ухвалення правосудного рішення за звинуваченням конкретних осіб у скоєнні тих чи інших злочинів.

Правосудне рішення суду завжди повинно ґрунтуватися на достовірному знанні обставин справи, що розглядається. Це означає, що кожна гіпотеза в судовому дослідженні має бути доведена і тим самим повинна перетворитися в незаперечну знання, містить об'єктивну істину.


Яндекс.Метрика

Основы общественного производства