Методи наукової індукції

Методи наукової індукції

Обгрунтованість отриманого з допомогою методу подібності укладання залежить від числа розглянутих випадків і розмаїття умов спостереження. Чим більше випадків досліджено і чим різноманітніші обставини, серед яких зустрічається подібне, тим грунтовніше індуктивний висновок і тим вище ступінь імовірності висновку. Характерна для неповної індукції незакінченість досвіду проявляється в тому, що спостереження й експеримент не гарантують точного і повного знання попередніх обставин, серед яких йде пошук можливої причини.

Незважаючи на проблематичність укладання, метод подібності виконує в процесі пізнання важливу евристичну функцію: він сприяє побудові плідних гіпотез, перевірка яких приводить до відкриття нових істин в науці.

Достовірний висновок може бути отримано за методом подібності в тому випадку, якщо досліднику точно відомі всі передуючі обставини, які складають закрите безліч можливих причин, а також відомо, що кожне з обставин не вступає у взаємодію з іншими. У цьому випадку індуктивне міркування набуває доказове значення.

2. Метод відмінності.

За методом відмінності порівнюють два випадки, в одному з яких досліджуване явище настає, а в іншому не настає; при цьому другий випадок відрізняється від першого лише однією обставиною, а всі інші є подібними.

Метод відмінності називають методом знаходження різного в подібному, т. к. порівнювані випадки збігаються один з одним за багатьма властивостями.

Метод відмінності застосовується як в процесі спостереження над явищами в природних умовах, так і в умовах лабораторного або виробничого експерименту. В історії хімії методом відмінності були відкриті багато які речовини - прискорювачі реакцій, які згодом отримали назву каталізаторів. У сільськогосподарському виробництві цим методом перевіряють ефективність добрив.

У біології та медицині метод відмінності використовують при дослідженні впливу на організм різного роду речовин і лікарських препаратів. Для цих цілей виділяють контрольну і дослідну групи рослин, піддослідних тварин або людей. Обидві групи містяться в однакових умовах - А, В, С. Потім в дослідну групу привносять нову обставину - М. Подальше порівняння показує, що досвідчена група відрізняється від контрольної новим результатом - d. З цього укладають: ймовірно, М є причиною d.

Схема міркування за методом відмінності:

(1) АВСМ викликає d.
(2) ABC не викликає d.
-----------------------------------------
Ймовірно, М є причиною d.


Яндекс.Метрика

Логистическая служба