Методи наукової індукції

Зі збільшенням числа порівнюваних випадків, котрі демонструють супутні зміни, зростає ймовірність укладання. Якщо безліч альтернативних обставин не вичерпує всіх можливих причин і не є закритим, то укладання виведення проблематично, а не достовірно.

Обгрунтованість висновку в чому залежить також від ступеня відповідності змін в попередньому факторі і самому дії. До уваги приймаються не будь-які, а лише пропорційно наростаючі або убуваючі зміни. Ті з них, які не відрізняються взаємно-однозначної регулярністю, нерідко виникають під впливом неконтрольованих, випадкових факторів і можуть вводити в оману дослідника.

Міркування за методом супутніх змін застосовуються при виявленні не лише причинних, а й інших, наприклад функціональних зв'язків, коли встановлюють залежність між кількісними характеристиками двох явищ. У цьому випадку важливого значення набуває облік властивій кожного роду явищ шкали інтенсивності змін, у рамках якої кількісні зміни не змінюють якості явища. У будь-якому випадку кількісні зміни мають нижню і верхню межі, які називаються межами інтенсивності. У цих прикордонних зонах змінюється якісна характеристика явища і тим самим можуть виявлятися відхилення при застосуванні методу супутніх Редагування.

Наприклад, зменшення обсягу деяких речовин при їх охолодженні припиняється в певній точці (для води, наприклад, це точка замерзання), а потім їх обсяг при подальшому охолодженні збільшується. Інший приклад: медицині добре відомі лікувальні властивості препаратів, що містять в малих дозах отрути. Зі збільшенням дози корисність препарату зростає лише до певної межі. За межами шкали інтенсивності препарат діє у зворотному напрямку і стає небезпечним для здоров'я.

Будь-який процес кількісних змін має свої критичні тонкі, які слід враховувати при застосуванні методу супутніх змін, ефективно діючого лише в рамках шкали інтенсивності. Використання методу без урахування прикордонних зон кількісних змін може спричинить логічно некоректним результатам.

5. Метод залишків.

Застосування методу пов'язане з встановленням причини, що викликає певну частина складного дії за умови, що причини, що викликають інші частини цього дії, вже виявлено.

Схема міркування за методом залишків:

1) ABC викликає xyz.
2) А викликає х.
3) В викликає у.
-----------------------------------
Ймовірно, С викликає z.

Методом залишків був зроблений висновок про існування деяких хімічних елементів - гелію, рубідію та ін Припущення грунтувалося на результатах, отриманих в процесі спектрального аналізу: були виявлені нові лінії, які не належали жодному з вже відомих елементів.


Яндекс.Метрика

Логистическая служба