Зміст і форма мислення

Почнемо з найбільш простих думок, виражених словами «планета», «дерево», «адвокат». Неважко встановити, що вони досить різні за змістом: одна відображає предмети неживої природи, інша - живий, третя - суспільного життя. Але в них є і щось спільне: кожен раз мислиться група предметів, причому в їх загальних та істотних ознаках. Це і є їх специфічна структура, або логічна форма. Так, кажучи «планета», ми маємо на увазі не Землю, Венеру або Марс у всій їх неповторності та конкретності, а всі планети взагалі, притому мислимо те, що об'єднує їх в одну групу і водночас відрізняє від інших груп - зірок, астероїдів, супутників планет. Під «деревом» розуміємо не дане дерево і не дуб, сосну або березу, а всяке дерево взагалі у його найбільш загальних і найхарактерніших рисах. Нарешті, «адвокат» - це не конкретний індивід: Іванов, Петров чи Сидоров, а адвокат взагалі, щось загальне і типове для всіх адвокатів. Така структура думки, або логічна форма, називається поняттям.

Наведемо для прикладу ще кілька думок, але більш складних, ніж попередні: «Всі планети обертаються із заходу на схід»; «Всяке дерево - рослина»; «Всі адвокати - юристи».

Ці думки більш різні за змістом. Але і тут є щось спільне: у кожної з них є те, про що висловлена думка, і те, що саме висловлено. Подібну будову думки, її логічна форма називається судженням.

Розглянемо приклади ще більш складних думок. У логіці для наочності і зручності аналізу вони розташовуються наступним чином:

Всі планети обертаються із заходу на схід.
Марс - планета.
——————————————————————
Отже, Марс обертається з заходу на схід.

Кожне дерево - рослина.
Береза - дерево.
—————————————
Отже, береза - рослина.

Усі адвокати - юристи.
Петров - адвокат.
————————————
Отже, Петров - юрист.

Наведені думки ще більш різноманітні й багаті за змістом. Тим не менш, це також не виключає єдності їх будови. А полягає воно в тому, що з двох висловлювань, певним чином пов'язаних між собою, виводиться нова думка. Подібну будову, або логічна форма думки є умовивід.

1Можно було б, нарешті, навести приклади доказів і теорій, використовуваних у різних науках, і показати, що при всій їх змістовному розходженні вони теж мають спільність будови, тобто логічну форму. Але це зайняло би тут дуже багато місця.

В реальному процесі мислення зміст думки і її логічна форма не існують порізно. Вони органічно пов'язані між собою. І цей зв'язок виражається насамперед у тому, що немає і не може бути абсолютно неоформлених думок, як немає і не може бути «чистою», беззмістовною логічної форми. Причому саме зміст визначає форму, а форма не тільки так чи інакше залежить від змісту, але і здійснює на нього зворотний вплив. Так, чим багатший зміст думок, тим складніше їх форма. А від форми (будови) думки значною мірою залежить, чи буде вона вірно відображати дійсність чи ні.


Яндекс.Метрика

язык