Роль логіки у формуванні логічної культури людини

З загальною культурою всього суспільства нерозривно пов'язана культура окремої людини. Це засоби, способи і результати тієї або іншої його матеріальної або духовної діяльності, що передбачає певні зв'язки і відносини з іншими людьми. Сюди входять культура праці, дозвілля і спілкування, політична культура, правова і моральна культура (або культура поведінки), естетична культура тощо.

В якому відношенні до цих елементів знаходиться логічна культура? Її не слід розглядати як ще один з елементів такого ряду. Вона буквально пронизує кожен з цих елементів, входячи в них невід'ємною складовою частиною. Аналогічно тому, як ніяка культура неможлива без мови неможлива ніяка матеріальна чи духовна діяльність людей без мислення. Звідси — особливе значення логічної культури в життя кожної культурної людини.

Що ж таке логічна культура? Це культура мислення, що виявляється в культуру писемного та усного мовлення. Вона включає:

а) певну сукупність знань про засоби розумової діяльності, її форми і закони;

б) уміння використовувати ці знання в практиці мислення, оперувати поняттями, правильно робити ті чи інші логічні операції з ними, будувати умовиводи доводити і спростовувати;

в) навички аналізу думок-як своїх власних, так і чужих, з тим щоб виробляти найбільш раціональні способи міркування, запобігати логічних помилок, а якщо вони допущені, знаходити й усувати їх.

Зрозуміло, вироблення логічної культури — справа довга і важка. І значення логіки тут, безсумнівно, велике. Говорячи про це значення, важливо уникати двох крайностей: як переоцінки логіки, так і її недооцінки. З одного боку, не можна думати, ніби логіка вчить нас мислити. Це було б великим перебільшенням. Логіка не вчить нас мислити так само, як фізіологія не вчить переварювати їжу.

Мислення — такий же об'єктивний процес, як і травлення. Саме використання логіки припускає наявність двох необхідних умов: по-перше, певної здатності до мислення, а по-друге, відомої суми знань. Люди мислили, і мислили більш-менш правильно задовго до появи логіки. Вона сама виникла лише як узагальнення практики мислення, і притім правильного мислення. Ще знаменитий оратор стародавності Демосфен думав, що ми від природи, до науки вміємо викладати як була справа, і доводити те, що нам потрібно, і спростовувати. І в даний час багато людей, не знаючи логіки, мислять і міркують досить правильно.

Чи означає це, що без неї можна обійтися? Ні! Це було б іншою крайністю: ігноруванням чи зменшенням її значення, недооцінкою. Насправді без логіки важко обходитися, якщо ми хочемо, щоб наша думка протікала правильно не тільки в простих, повсякденних, але й у складних, теоретичних міркуваннях.

Вивчення логіки відкриває можливість надійно контролювати мислення з боку його форми, структури, будови, перевіряти його правильність, попереджати логічні помилки або виявляти і виправляти їх. У цьому відношенні вона те саме граматики, освоєння якої дозволяє робити лінгвістичний аналіз писемного чи усного мовлення, попереджати граматичні помилки або швидко знаходити їх і виправляти.

Значення логіки обумовлене тим, що логічні помилки допускаються дуже часто, набагато частіше, ніж думають деякі, вважаючи, начебто культура мислення є природженою якістю кожної людини. Немає, як і всякої культурою, нею потрібно наполегливо оволодівати. Звідси випливає, що хоча навчитися мислити за допомогою логіки неможливо, усе-таки вивчати її необхідно. Її головне значення для нас полягає в тому, що вона підсилює наші розумові здібності і робить мислення більш раціональним, подібно тому як знання фізіології допомагає нам правильно, раціонально харчуватися.


Яндекс.Метрика

Розвиток фінансових систем