Простий категоричний силогізм

4. Фігури категоричного силогізму. Правила фігур

У посилках простого категоричного силогізму середній термін може займати місце суб'єкта або предиката. Залежно від цього розрізняють чотири різновиди силогізму, які називають фігурами (схема 36).

Схема 36

У першій фігурі середній термін займає місце суб'єкта в більшій і місце предиката у меншому засновках.

У другій фігурі - місце предиката в обох засновках.

У третій фігурі - місце суб'єкта в обох посилках.

У четвертій фігурі - місце предиката в більшій і місце суб'єкта в меншому засновках.

Ці фігури вичерпують всі можливі комбінації термінів.

Фігури силогізму - це його різновиди, які розрізняються положенням середнього терміна в посилках.

Кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться із загальних.

Правила 1-ї фігури:

1. Більша посилка - загальне судження.

2. Менша посилка - стверджувальне судження.

Доведемо спочатку 2-е правило. Якщо менша посилка буде негативним судженням, то згідно 2-му правилу посилок висновок також буде негативним, в якому Р розподілений. Але тоді він буде розподілений і в більшій посилці, яка також має бути негативним судженням (в позитивному судженні Р не розподілений), а це суперечить 1-му правилу засновків. Якщо ж велика посилка буде ствердною судженням, то Р буде не розподілений. Але тоді він не буде розподілений і в ув'язненні (згідно 3-му правилу термінів). Висновок з нерозподіленим Р може бути тільки ствердною судженням, так як в негативному судженні Р розподілений. А це значить, що і менша посилка - стверджувальне судження, тому що в противному випадку висновок буде негативним.

Тепер доведемо 1-е правило. Так як середній термін в цій фігурі посідає місце суб'єкта в більшій і місце предиката у меншій посилці, то, згідно 2-му правилу термінів, він повинен бьггь розподілений хоча би в одній з посилок. Але менша посилка - стверджувальне судження. Значить, середній термін у ній не розподілений. Але в такому разі він повинен бьггь розподілений в більшій посилці, а для цього вона повинна бути загальним судженням (у приватній посилці суб'єкт не розподілений).

1-а фігура дає будь-які висновки: обшеугвердітельние, общеотріцательное, частноутвердітельное і частноотріцательние, що визначає її пізнавальне значення і широке застосування в міркуваннях.

1-а фігура - найбільш типова форма дедуктивного умовиводу. Із загального положення, що виражає нерідко закон науки, правову норму, робиться висновок про окремий факт, одиничному випадку, конкретну особу. Широко застосовується ця фігура в судовій практиці. Юридична оцінка (кваліфікація) правових явищ, застосування норми права до окремого випадку, призначення покарання за злочин, вчинений конкретною особою, та інші судові рішення приймають логічну форму 1-й фігури силогізму.

Наприклад:

Всі особи, позбавлені волі (М), мають право на гуманне поводження і поважання гідності, властивої людській особистості (Р).

Н. (S) позбавлений волі (М).

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Н. (S) має право на гуманне поводження і поважання гідності, властивої людській особистості (Р).

Правила 2-й фігури:

1. Бдлиіая посилка - загальне судження.

2. Одна з посилок - негативне судження.

Друге правило фігури виводиться з 2-го правила термінів (середній термін повинен бьггь розподілений хоча би в одній з посилок). Але так як середній термін займає місце предиката в обох засновках, то одна з них повинна бьггь негативним судженням з розподіленим предикатом.


Яндекс.Метрика