Способи доведення гіпотез

При відсутності побічного доказу просте співпадіння фактів з тими наслідками, які виведені з версії, не можна розцінювати як достатню підставу істинності версії, бо співпадаючі факти могли бути викликані й іншою причиною.

Н → S, S
——————

Перехід від ствердження наслідків до ствердження підстави не дає достовірних висновків.

Оскільки причина завжди накладає відбиток на її дію, то при доказі версії основну увагу приділяють виведенню з версії не будь-яких наслідків, а таких, які в сукупності володіють яскраво вираженими неповторними, індивідуальними особливостями, що вказують на походження від однією, визначеної причини: {Sa, Sb, ..., Si}.

Така версія у справі повинна бути підтверджена упорядкованою сукупністю фактів {Fa, Fb, ..., Fi},яка, з одного боку, є необхідною і достатньою підставою для виводу про достовірність єдиного припущення Н1, а з іншого - виключає всяке інше пояснення обставин справи.

В результаті ми маємо такий зв'язок між підставою і наслідком, яка може бути виражена у формі подвійної імплікації: «якщо і тільки якщо Н1, то {Sa, Sb, ..., Si}». Символічно це можна виразити так:

Hi = S

Висновок від ствердження наслідку до ствердження підстави при наявності такої подвійної імплікації буде логічно законним. Якщо у меншій посилці стверджується, що сукупність фактів Fa, Fb, ..., Fi збігається з наслідками Sa, Sb, ..., Si, то в висновку з необхідністю стверджують про існування причини Н1.

Міркування приймає вид:

Н1 ↔ S. S
———————
H1

При дотриманні зазначених умов в судовому дослідженні приходять до такого знання про обставини злочину і його учасників, котре являється достовірним, єдино можливим і не викликає сумнівів у своїй істинності.


Яндекс.Метрика