Роль мислення в пізнанні

2. Мислення - процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою органів почуттів можна пізнати лише те, що безпосередньо впливає або впливало на органи чуття. Ми бачимо березовий гай, чуємо спів птахів, вдихаємо аромат квітів. Завдяки мисленню ми отримуємо нові знання не безпосередньо, а на основі вже наявних знань, тобто опосередковано. За вказівкою термометра можна судити про погоду, не виходячи на вулицю. Не спостерігаючи самого факту злочину, можна на підставі прямих і непрямих доказів встановити злочинця.

Знання, отримане з вже наявних знань, без звернення в кожному конкретному випадку до досвіду, до практики, називається вивідним. Отримання нових знань шляхом виведення знаходить широке застосування в пізнавальній діяльності людини.

3. Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Яка б думка не виникла в голові людини, вона може виникнути й існувати лише на базі мовного матеріалу, в словах і пропозиціях. За допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати своєї розумової роботи, обмінюючись думками, домагаються взаємного розуміння.

4. Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але насамперед - мислення. Застосовуючи узагальнення, абстрагування та інші розумові прийоми, людина перетворює знання про предмети дійсності, виражаючи їх не тільки засобами природної мови, а й в символах мови формалізованого, що грає важливу роль в сучасній науці.

Отже, узагальнений і опосередкований характер відображення дійсності, нерозривний зв'язок з мовою, активний характер відображення - такі основні особливості мислення.

Відволікаючись від конкретного в речах і явищах, мислення здатне узагальнювати безліч однорідних предметів, виділяти найбільш важливі властивості, розкривати суттєві зв'язки.

Завдяки цим особливостям мислення є вищою в порівнянні з чуттєвим пізнанням формою відображення дійсності.

Було б неправильно розглядати мислення у відриві від чуттєвого пізнання. В реальному пізнавальному процесі вони знаходяться в нерозривній єдності, складають боку, моменти єдиного процесу пізнання. Чуттєве пізнання містить у собі елементи узагальнення, які властиві не тільки уявленнями, а й певною мірою сприйняттям і відчуттям і становлять передумову для переходу до логічного пізнання. Як не велике значення мислення, воно грунтується на даних, отриманих за допомогою органів чуття. За допомогою мислення людина пізнає такі недоступні чуттєвого пізнання явища, як рух елементарних частинок, закони природи і суспільства, але джерелом усіх наших знань про дійсність є в кінцевому рахунку відчуття, сприйняття, уявлення.


Яндекс.Метрика