Умовивід і взаємозв'язок (взаємини) предметів

Посилки - це вихідне, і до того ж відоме, знання, що є підставою укладання.

Висновок - похідне, до того ж нове, знання, отримане з посилок і виступає наслідком.

Зв'язок між посилками та укладанням є необхідним відношенням між ними, що робить можливим перехід від одного до іншого, - відношення логічного слідування. Це основний закон всякого висновку, що дозволяє розкрити його найглибший і найпотаємніший «секрет» - примус виведення. Якщо ми визнали якісь посилки, то хочемо ми цього чи не хочемо, але змушені визнати і висновок — саме через певний зв'язок між тим та іншим. Цей закон, в основі якого лежить об'єктивне співвідношення самих предметів думки, проявляється в багатьох особливих правилах, які специфічні для різних форм висновків і які розкриватимуться в наступних розділах.

Вище говорилося, яку роль грають умовиводи у освіті понять і суджень. А яку роль грають поняття та судження у висновках? Оскільки вони входять до структури висновків, важливо встановити тут їхні логічні функції. Так, неважко зрозуміти, що міркування виконують функції або посилок, або укладання. Поняття ж, будучи термінами судження, виконують тут функції термінів висновку. Якщо розглядати пізнання діалектично, як процес переходу з одного ступеня знання на іншу, більш високу, то не важко усвідомити собі відносність розподілу суджень на посилки та висновок.

Одне й те судження, будучи результатом (висновком) одного пізнавального акта, стає вихідним пунктом (посиланням) іншого. Цей процес можна уподібнити до будівництва будинку: один ряд колод (або цегли), покладений на вже наявну основу, перетворюється тим самим на основу для іншого, наступного ряду.
Аналогічно і з поняттями — термінами умовиводи: одне й те саме поняття може бути то ролі суб'єкта, то ролі предикату посилки чи укладання, то ролі посереднього ланки з-поміж них. Так здійснюється безкінечний процес пізнання.

Подібно до будь-якого судження висновок може бути істинним і хибним. Але те й інше визначається тут, як і в складних судженнях, безпосередньо ставленням не до дійсності, а насамперед до посилок та їхнього зв'язку.

Висновок буде істинним за наявності двох необхідних умов: 1) якщо посилки істинні за змістом і 2) якщо висновок правильно за своєю формою (будовою). Наприклад:

Усі художники тонко відчувають природу.
І. Левітан – художник.
Отже, І. Левітан тонко відчував природу.

Тут обидві посилки істинні, а висновок побудовано правильно, що випливає з наступної схеми:

, де А - І. Левітан, В - художники, С - тонко відчувають природу.

І навпаки, висновок може бути хибним, якщо: 1) хоча б одна з посилок хибна або 2) будова умовиводу неправильна. Приклад:

Усі свідки правдиві.
Сидоров – свідок.
Отже, Сидоров правдивий (?)

Тут одна з посилок помилкова. Ось чому певний висновок зробити не можна. А про те, наскільки важливою є правильна будова умовиводу, свідчить відомий у логіці жартівливий приклад, коли з обох справжніх посилок висновок слід безглуздий:

Всі дикуни носять пір'я.
Жінки теж носять пір'я.
Отже, всі жінки – дикуни (?)

Про те, що певний висновок за такої конструкції умовиводу неможливий, свідчить кругова схема:

де А - жінки, В - дикуни, С - пір'я, що носять.

З помилкових посилок або при неправильній будові умовиводу справжній висновок може бути випадковим. Наприклад:

Скло не проводить електрики.
Залізо – не скло.
Отже, залізо проводить електрику.

При такій будові висновку достатньо замість «заліза» підставити «гум», щоб зрозуміти випадковість правильного висновку. Зв'язок між посилками і укладанням має бути не випадковим, а необхідним, однозначним, обґрунтованим: одне має дійсно слідувати, випливати з іншого. Якщо ж зв'язок випадковий або багатозначний і щодо виведення, як кажуть під час обміну квартир, «можливі варіанти», то такий висновок робити не можна.

Інакше неминучою є помилка, яка в логіці називається «non sequitur» («не слід»). Продовжуючи розпочате вище порівняння з будівництвом будинку, можна сказати: не можна побудувати добротний будинок, якщо матеріал непридатний (наприклад, колоди гнилі); але і будинок з хорошого матеріалу може розвалитися, якщо будувати його неправильно, не дотримуючись законів механіки.


Яндекс.Метрика