Типологія висновків

Виступаючи в якості складнішої, ніж поняття і судження, форми мислення, висновок являє собою водночас більш багату за своїми проявами форму. І в цьому є певна закономірність.

Оглядаючи практику мислення, можна виявити безліч найрізноманітніших видів і різновидів висновків. Вони різняться кількістю посилок - одна, дві і більше; типом суджень - просте чи складне; видом суджень – атрибутивне чи реляційне; характером укладання — достовірне чи можливе тощо. буд. і т. п. Який із ознак покласти основою поділу умов на типи? Здається, ми зробимо розумно, якщо виходитимемо насамперед із найглибшої сутності цієї форми мислення. Оскільки будь-який висновок взагалі, безвідносно до його форм, є логічним слідуванням одних знань з інших, то залежно від характеру цього слідування, від спрямованості ходу думки у висновку можна виділити три корінні, фундаментальні типи, які і будуть покладені в основу всього наступного аналізу вивідного знання. Це дедукція, індукція та традукція.

Дедукція (від лат. сыш^ю - виведення) - висновок від більш загального знання до менш загального. Типовий приклад дедукції, що йде від давнини:

Усі люди смертні.
Сократ – людина.
Отже, Сократ смертний.

Індукція (від лат. шеисяю - наведення) - висновок від менш загального знання до більш загального. Наприклад: спостерігаючи за рухом кожної із планет Сонячної системи, можна зробити загальний висновок: «Усі планети рухаються із заходу на схід».

Традукція (від лат. 1габісгю - переклад, переміщення, перенесення) - висновок, в якому посилки і висновок - однієї і тієї ж міри спільності.

Приклад: «На Землі, де є атмосфера, зміна дня та ночі, пори року, є також і життя. На Марсі подібно до Землі є атмосфера, зміна дня і ночі, зміна пір року. Можливо, що на Марсі теж є життя» (висновок, як буде показано в розділі VI цього розділу, поки що не підтвердився).

У подібній типології — відправний пункт для розуміння всього різноманіття висновків.

У сучасній логіці надається особливе значення також поділу всіх умов за характером самого висновку (укладання). Дедукція дає логічно необхідні, отже, достовірні, тобто згинальні висновки. Індукція і традукція, навпаки, у величезній кількості випадків призводять лише до можливих (імовірно) висновків.

Кожен з основних типів, у свою чергу, має особливі види та різновиди. До їхнього послідовного розгляду ми й переходимо.


Яндекс.Метрика